10. Оксана Маковець Ще одна унікальна історія не менш унікального кохання
ЩЕОДНАУНІКАЛЬНАІСТОРІЯНЕМЕНШУНІКАЛЬНОГОКОХАННЯОксана Маковець
Ще одна унікальна історія не менш унікального кохання
                              « України земля незрівнянна
                              Тебе народила, сплекала.
                                  Турецький полон Сулеймана,-
                              Недоля чи доля спіткала?
                                   Хуррем засіяла, для хана
                              Її пісня неспокоєм стала.
                                   Могутність сталеву султана
                              В полон свій взяла Роксолана.
                                    Сонцелика-Хуррем-Роксолано
                              Пливеш крізь віки величаво.
                                    Ти й мудрості символом стала,
                              І любові, краса Роксолана!»
                                   (О.МАКОВЕЦЬ, «Роксолана»)    
                                        
     Який же треба було мати характер, яку красу, розум і чари, щоб ще в першій половині ХУІ століття поставити себе так високо й незалежно, як це зробила українка з Рогатина Настя Лісовська.
     І тому справжній пам’ятник Їй уже стоїть. І не в Стамбулі, а на рідній землі України, в містечку Рогатин, що на Івано-Франківщині. На відкритті пам’ятника були присутні особи навіть державного становища, а тисячі людей посходились і з’їхались в Рогатин з навколишніх і подальших міст і сіл, щоб вшанувати свою праземлячку, для яких Роксолана не лише символ їхньої землі, а й їхня гордість, частка історії, незвичайна доля жінки, як і, назагал, жіноча доля українок, що тяготить над ними з тих далеких часів і до наших днів.
      Хто ж така Роксолана? Чому й досі ця постать викликає суперечливість емоцій? Любов і захоплення з одного боку, зненависть і зневагу з іншого. Яке ж справжнє ім’я було у Роксолани, те, яке дали їй батьки?
     Не всі історики й дослідники цієї доби впевнені, що звали героїню мого нарису  Анастасія (Настя) Лісовська. Більше схоже, що взяте це ім’я з творів письменників та з усної народної творчості, але ніхто не сумнівається в тому, що була вона родом з Рогатина і завжди про це пам’ятала. Донині в народних піснях Буковини, територія що на Україні, а також по інших її областях, згадується тяжкі часи турецької навали, від якої стогнала вся Європа. В одній із співанок відображена конкретна особа, молоденька Настуся.
               В Рогатині, на зарінку,
Там татари вкрали дівку.
Вкрали дівку, Настусеньку,
Чорнобриву, молоденьку,
Та й завезли в Туреччину,
Та й продали до гарему...
     Особисто для мене це чудовий літературно-поетичний персонаж, образ прекрасної жінки-українки, яка не втратила себе, а в найскладніших обставинах долі продовжила нести свою життєву місію. Цей персонаж не викликає в мене й краплі зневаги, та і не збираюся переконувати інших, нехай народжується істина в розумному доведенні такої. Історія сама здатна розставити все по місцях. Доказом цього і є встановлення монументу Роксолані в Рогатині. Роксолана, незалежно від цього, чи хтось її любить тепер, чи ні, повстала як визначна історична особа, бо Божим проведінням судилося їй стати улюбленою дружиною одного з наймогутніших, наймудріших султанів грізної Османської імперії Сулеймана. Вона ж, Роксолана, дівчина із Заходу, так назвали її по дорозі в ясир турки.
     І, всетаки, історики стверджують, що ця постать реальна особа, Анастасія Лісовська, яка народилася в 1505 році. Якраз у тому часі на історичній арені Європи виступили  багато славних і діяльних жінок. Український народ переживав тоді найглибший занепад. Але, мов на знак, які великі здібності криються в народі нашої землі, вибрала з нього Божа воля жінку, як найбільшу жіночу постать світової історії, більш як півтисячоліттям віддаленої від тепер, епохи.  Ця жінка Роксолана відігравала значну роль у політичному житті Османської імперії протягом 1520-1550 років.
     Ще в 1514 році Буковину загарбав турецький султан Селім І, син якого, сулейман, через кілька років одружився з українською полонянкою, яку ординці захопили в неволю та й продали на ринку невільників у гарем Сулеймана. Саме в 1821 році він почав султанувати.
     З досліджень і стверджень знову ж таки, істориків, був Сулейман І Пишний (турки називали його ще й Кануні, тобто законодавець) не тільки грізним, розумним, але й добрим, вродливим, з м’яким, хоч і проникливим поглядом очей. Був він освіченим, знав окрім східних, ще й слов’янські мови. Називали його «володарем світу», перед яким тремтіли всі, окрім однієї жінки, котру сучасники називали «сонцем його великих володінь». Полонила ж вона Сулеймана найперше своїм розумом, духовним багатством, незалежним характером української душі, вмінням дати добру й мудру пораду. Тому їй дозволялося робити те, що суперечило тодішнім турецьким придворним звичаям. Де ж то було чувано, щоб дружина султана появлялася перед чужоземцями без паранджі та ще й позувала художникам. (Завдяки цьому збереглися її портрети, які знаходяться в музеях Львова і Стамбула). Іслам забороняв малювати не лише людей, але й тварин.
Але якою ж мала бути сила кохання, щоб всесильний володар роспустив свій гарем і не хотів більше нікого знати з жінок, окрім своєї Хуррем! Такого не було ні з ким із його попередників дивувалися іноземні посли з багатьох країн світу.
     А султанша розмовляля з послами Європи латиною. На срібній таці до ніг Роксолани було покладено символ влади золоту корону володарки й рятівниці Європи. Вона майже завжди супроводжувала султана на різних зустрічах, розумілась в мистецтві, музиці, співах. Сама мала гарний голос і часто наспівувала українські мелодії, складала вірші, вела дипломатичне листування.
     За часи, коли Роксолана була дружиною султана Сулеймана (1520- 1557 роки), нема історичних джерел про турецьку загрозу українським землям, тобто було політичне «потепління», як це називають тепер. Чому ж європейці звали її іменем Роксолана? Чому це ім’я ототожнюється з іменем « русинка» або «українка»? Хто ж такі роксолани?
     Отже, роксолани це велика етнічна група людей, що ще в ІІ-му столітті до нашої ери поселилися в Подніпров’ї, але були витіснені іншими народностями на Захід. Вони зберегли свою назву серед давніх слов’янських племен антів та венедів.
Але найбільше закріпилася ця назва за мешканцями західноукраїнських земель, тому й не дивно, що вихідців з наших країв часто називали роксоланами. Тому, можна стверджувати, що була давня країна Роксоланія, і це не інша, а ще одна прадавня назва України.   Султанша Роксолана означає жінка із Заходу, з України.
І лише їй одній Сулейман Пишний звелів побудувати величний мавзолей, наче самому султанові. Цей мавзолей зберігається до наших днів. Жодна з безлічі султанських жінок впродовж тисячолітньої історії Османської імперії не була похоронена так пишно, як та, 54-річна султанша, українка за походженням. Вона, як справедливо зауважив відомий письменник Павло Загребельний, «не загубилася навіть у вік тиранів». Одна із споруджених Сулейманом мечетей в Константинополі має назву «Сулейманія», де у цвинтарному затінку, поруч з білокам’яним султанським мавзолеєм стоїть і її, восьмигранна, вибагливо оздоблена майолікою, фаянсом та мереживом орнаментів усипальниця тюрбе.
Тут знайшла останній притулок єдина жінка в тисячолітній історії Османської імперії, яка була удостоєна такої високої честі. Тут, вже біьше ніж п’ять століть, увіковічнена й оберігається пам’ять про феноменальне кохання двох не менш феноменальних людей, доля яких і досі привертає увагу письменників усього світу.
Про Роксолану і Сулеймана Пишного писали французи Мармантель, Расін, Ламартін, Фавар. Німці Лессінґ, Наммер. Румун Йорґо. Українці Куліш,Кримський, Назарук, Плачинда, Загребельний, Козула.
За одноіменною повістю Остапа Назарука «Роксолана» створено телефільм,який демонструється періодично на телебаченні України. Скульптор, Роман Романишин, зі Львова, створив цій прекрасній жінці- легенді чудовий пам’ятник, завдяки чому Анастасія Лісовська Роксолана повернулася в рідні краї через більше аніж півтисячоліття...
             ......................
Оксана Маковець -
Ґлостер, Вірджінія.
США