6. Леся Гринців Вірші
ЛесяГринців
Вірші
Скрипалька .
Чарівну музику скрипалька вигравала ,
Давно такскрипка не звучала .
Співала пташкою іжінкою ридала ,
Дзвінким дівочим сміхом
Всім добрим людям душі звеселяла .
Співала прокохання неземне ,
Провірність ідушевну чистоту ,
ПроБогом створену красу ...
Просерця жар- скрипалька грала
Тугу із серця виливала .
Мелодія лилась рікою ,
Пронелегку жіночу долю .
Мелодія чарівна ця
Серця зболілі зігрівала ,
Їхніжністю йлюбов'ю огортала .
Скрипалька всіх зачарувала ,
Давно такскрипка не звучала…
Притча . Лань .
Угорах Карпатах лані жили ,
Наволі блукали ,чекали весни .
Весна принесла їм тепло йсподівання ,
Щоприйде йдонихсправжнє кохання .
Міжними одна виділялась красою
Ніжною шкірою , шерстю гладкою .
Очібули ,якагати , погляд умів чарувати .
Травичку щипала лань молода
Хотіла ,щобнеїпара була .
Почула ревіння самця молодого
Вінлань покохав , цебувпоклик природи .
Тастарший вожак вподобав її
Івикликав оленя на смертний бій.
Злякалася лань , щозагине коханий ,
Бомріяла бути із юним упарі .
Спочатку старший олень переміг ,
Вінюному вгруди встромив гострий ріг.
Ікров потекла із юних грудей ,
Танезважав на це юний олень .
Вінвимучив старшого іпереміг ,
Старий уступив , бовибився зсил.
Івибрало стадо на вожака ,
Сильного йсмілого ,анестарця .
Щасливою була лань молода ,
Кохала такщиро свого вожака .
Авінмилувався вродою лані
Ізнеющасливо зажили упарі .
Старий всамоті по лісі блукав
Загарною ланню вінсумував .
35
Чарівні травневі ночі ,
Теплі ,такі особливі .
Всадочку пари любуються ,
Іпригорнувшись цілуються .
Милий уочікоханої
Ніжно ,злюбов'ю вдивляється .
Запах відквітів п'янить ,
Щаслива взакоханих мить .
Пташки всадочку співають ,
Місяць з-захмар виглядає ,
Ізорі на небосхилі
Домісяченька моргають .
Вони немов діаманти ,
Виблискують йманять очі,
Закохані їх споглядають
іпісні пронихспівають .
Тиша іспокій довкола ...
Лише соловей заливається ,
Вінсвоїм співом пташиним ,
Вмісячнім сяйві купається .
Пару собі шукає ,
Серце любові бажає .
Івиозирніться довкола ,
Який же цейсвіт чудовий ! Леся Гринців .Поезія .
Скрипалька .
Чарівну музику скрипалька вигравала ,
Давно такскрипка не звучала .
Співала пташкою іжінкою ридала ,
Дзвінким дівочим сміхом
Всім добрим людям душі звеселяла .
Співала прокохання неземне ,
Провірність ідушевну чистоту ,
ПроБогом створену красу ...
Просерця жар- скрипалька грала
Тугу із серця виливала .
Мелодія лилась рікою ,
Пронелегку жіночу долю .
Мелодія чарівна ця
Серця зболілі зігрівала ,
Їхніжністю йлюбов'ю огортала .
Скрипалька всіх зачарувала ,
Давно такскрипка не звучала…
Притча . Лань .
Угорах Карпатах лані жили ,
Наволі блукали ,чекали весни .
Весна принесла їм тепло йсподівання ,
Щоприйде йдонихсправжнє кохання .
Міжними одна виділялась красою
Ніжною шкірою , шерстю гладкою .
Очібули ,якагати , погляд умів чарувати .
Травичку щипала лань молода
Хотіла ,щобнеїпара була .
Почула ревіння самця молодого
Вінлань покохав , цебувпоклик природи .
Тастарший вожак вподобав її
Івикликав оленя на смертний бій.
Злякалася лань , щозагине коханий ,
Бомріяла бути із юним упарі .
Спочатку старший олень переміг ,
Вінюному вгруди встромив гострий ріг.
Ікров потекла із юних грудей ,
Танезважав на це юний олень .
Вінвимучив старшого іпереміг ,
Старий уступив , бовибився зсил.
Івибрало стадо на вожака ,
Сильного йсмілого ,анестарця .
Щасливою була лань молода ,
Кохала такщиро свого вожака .
Авінмилувався вродою лані
Ізнеющасливо зажили упарі .
Старий всамоті по лісі блукав
Загарною ланню вінсумував .
35
Чарівні травневі ночі ,
Теплі ,такі особливі .
Всадочку пари любуються ,
Іпригорнувшись цілуються .
Милий уочікоханої
Ніжно , злюбов'ю вдивляється .
Запах відквітів п'янить ,
Щаслива взакоханих мить .
Пташки всадочку співають ,
Місяць з-захмар виглядає ,
Ізорі на небосхилі
Домісяченька моргають .
Вони немов діаманти ,
Виблискують йманять очі,
Закохані їх споглядають
іпісні пронихспівають .
Тиша іспокій довкола ...
Лише соловей заливається ,
Вінсвоїм співом пташиним ,
Вмісячнім сяйві купається .
Пару собі шукає ,
Серце любові бажає .
Івиозирніться довкола ,
Який же цейсвіт чудовий !