Віталій
Ясько.
Вася
Кінокавалькада
авто
зупинилась
біля
старої
хати
Василя та
Марічки.
Галасливі
кіномитці
заповнили
подвір’я,
безцеремонно
заглядаючи
в вікна та
двері
господи,облапуючи
все ,що
попадає
під руку.На
порозі
з’явився
Вася,за
спиною
Марічка
Ласкаво
прошу до
господи.
Кіногрупа
відповіла
різноголоссям
та
метушнею,розставляючи
кіноприладдя
по
подвір’ї.
РЕЖИСЕР
Пане
Василю нам
потрібні
де-яке
хатнє
збіжжя,
хатні
меблі та
все, що
можете, при
потребі,
винукнити
під час
зйомок. Я
розумію, в
угоді про
співпрацю
цих
пунктів
немає, але
вони
виникають
спонтанно
під час
творчого
процесу..Самі
розумієте…
ВАСЯ
Спонтанно
так
спонтанно.Будєт
сдєлано.Хіба
ми не люди.
До
Василя
підішов
адміністратор
Йосип. З під
поли
вправно,
відпрацьованим
рухом
всунув
йому
пляшку,але
Марічка її
перехватила
та занесла
в хату.
Почалась
репетиція,
але швидко,
перервалась,
бо в кадр
вліз Вася з
Марічкою,які
на фірі
втягли
копицю
сіна.
РЕЖИСЕР
Копицю
потрібно
покласти
на рядно і
ми будемо,
при
потребі, її
перетягувати
по кадру.
Йосип
підбіг до
Василя з
під поли,
вправно,
відпрацьованим
рухом
всунув
йому
пляшку, але
Марічка її
перехватила
та занесла
в
хату.Василь
приніс
рядно. Сіно
почало
кочувати
по
подвір’ї.
Потім
режисер
забажав
мати
клітку з
качками.
Пляшка
знову була
всунута
Василеві,але
вправно
перехвачена
Марічкою.
Вася з
Марічкою,
на фірі
втягли
клітку з
качками.Вася
мовчки
тягав
копицю,клітку,фіру
по
подвір’ї.
Ліворуч,праворуч
по кадру.
Потім
режисер
забажав
купу
березових
дров,сокиру-колун,великого
пня.Актори
в кадрі
рубали
дрова,
торохтіли
геніальні
діалоги, а
коли пішли
переглядати
на
моніторі
відзнятий
матеріал з
хати,
похитуючись,
вийшов
Вася.
ВАСЯ
-Що це з
люди? Що
вони тут
роблять
без мого
дозволу?Це
моя
приватна
власність,
хто вкрав
мою сокиру? -
проревів
Вася,
забігаючи
в сіни,
грюкнувши
дверима
,так, що аж
шибки
задзеленчали
в
вікнах.Його
кинувся
наздоганяти
Йосип.Дзенькнув
сінешний
засув. Вася
з криком
–Всіх уб’ю-
почав
вибивати
віконні
рами.
Перелякана
кіногрупа
завмерла,а
розв’язка
наступила
миттєво- бо
на
подвір’я
прибігла
сусідка
Ганька.
ГАНЬКА
Де ця
сволота,п’яниця,
патентований
зек-злодюга?…Украв
сіно,фіру
дров,
клітку з
птицею,сокиру
–колуна.Де
він
заховався?.Йому
давно пора
четвертий
раз йти до
буцигарні.Я
його
виведу на
чисту
воду..А де ця
Марушка з
Сибіру?.Я її
коси
обірву.Я
викликала
поліцію. З
гуркотом
вивались
на землю
сінешні
двері.На
них,
похитуючись,
ледве
стоячи на
ногах,
з’явився
Вася з
сокирою-колуном
в
руках.Режисер
махнув
рукою.Pазвучала
коломийка
про
москаля.
ВАСЯ
На,
бандерівка,
подавись
своєю
сокирою.
Потім
впав на
ознаки.Марічка
потягла
його в
сіни.Отетерівша
Ганька
стояла
біля
блискучої
сокири
–колуна.Підбіг
Йосип.Звичним
рухом
засунув
руку під
полу, але
замісь
пляшки
витяг
пачку
запакованих
банківських
копюр.
Перелякана
група
покидала
подвір’я
Василя.Крізь
одчинені
ворота
було видно,
як Василь,
Ганька
,Йосип
тиснули
руки на
прощання.
На першу
весняну
зелень
почав
плавно
падати
лапатий
сніг.
.
