ВасильСлапчук
БезцінніскарбиСергіяДзюби
Досвітла
. Вибрані
листи
письменнику
Сергієві
Дзюбі
з
1992 року
донаших
днів
. - Київ
- Чернігів
: Міжнародна
літературно
-
мистецька
Академія
України
; Чернігів
: Видавництво
«Десна
Поліграф
», 2019. -
628 с.
Листи
відпливають
взамріяну
безвість
-
Південно
-сліпучі
легкі
субмарини
.
Тетяна
Дзюба
«Поштовий
вагон
»
Протягом
тисячоліть
влітературі
надруковано
немало
листів
видатних
людей
. Зазвичай
це
- листування
закоханих
. Івсецечитається
, якзахоплюючий
роман
. Власне
, саме
завдяки
осьтаким
листа
особистість
людини
розкривається
значно
повніше
. Прекрасні
листи
писали
Тарас
Шевченко
, Іван
Франко
, Михайло
Коцюбинський
, Леся
Українка
, Пантелеймон
Куліш
, Ганна
Барвінок
, Леонардо
да
Вінчі
, Галілео
Галілей
, Марія
Стюарт
, Оскар
Уайльд
, Федір
Достоєвський
, Віктор
Гюго
, Френсіс
Скольтт
Фіцджеральд
, Вірджинія
Вульф
та
інші
генії
.
Сергій
Дзюба
мешкає
встаровинному
, мальовничому
, легендарному
місті
- Чернігові
іотримує
щодня
... по200-300 листів
зусього
світу
! Івцьому
- нічого
дивного
, адже
твори
Сергія
та
його
коханої
дружини
Тетяни
перекладені
65-мамовами
та
надруковані
впровідних
газетах
іжурналах
50-тикраїн
. Закордоном
успішно
побачили
світ
уже30
їхніх
книжок
- різними
мовами
: вСША,
Англії
, Іспанії
, Італії
, Канаді
, Швеції
, Норвегії
, Чехії
, Сербії
, Румунії
, Польщі
, Болгарії
, Білорусі
, Росії
, Казахстані
, Туркменістані
, В'єтнамі
, Болівії
... Додруку
готуються
книжки
французькою
, арабською
, перською
, китайською
, македонською
мовами
...
Алепочиналося
всезрукописних
листів
, більшість
зяких
збереглася
. Сотні
їх
Сергій
Дзюба
написав
своїй
Тетянці
(коли
дружина
від'їздила
, чоловік
радував
її
зворушливими
листами
щодня
). Таня
також
чарівно
писала
увідповідь
. Правда
, подружжя
вирішило
поки
що
не
друкувати
таке
листування
, надто
воно
інтимне…
Прощотілисти
? Можемо
здогадуватися
звіршів
Сергія
, ніжних
іпроникливих
:
* *
*
Тані
Душа
- мовскрипка
: пилом
припада
Івраз
страждає
на
високих
нотах
.
Тищеструна
- недумай
проліта
,
Тизакохайся
вмене
усуботу
.
Душа
- якрима
: всешука
слова
,
Мандрує
відпоеми
до
поеми
.
Тизнаєш
: благодать
- денаснема
.
Немає
насвПарижі
іСан-Ремо…
Тивідпочинь
- мовквітку
, незірву
.
Умене
тільки
чуб-
відОдіссея
.
Такхочеться
душі
, якбожеству
,
Щобхтось
молився
хочколись
на
неї.
Такі
неповторні
поетичні
листи
відсвого
чоловіка
Тетянка
отримує
йдосі
- разом
із
чарівними
квітами
, яких
уїхній
затишній
оселі
- завжди
вдосталь
!
Однак
уперше
оприлюднено
близько
тисячі
листів
письменникові
Сергієві
Дзюбі
, котрі
тепер
зберігаються
вйого
особистому
фонді
- уДержавному
архіві
Чернігівської
області
. Впродовж
десятків
років
відомому
українському
поетові
, перекладачеві
, журналістові
, прозаїкові
, автору
творів
длядітей
, радіоп'єс
, есеїв
, популярних
пісень
, музики
, рецензій
, гумору
та
пародій
, президенту
Міжнародної
літературно
-мистецької
Академії
України
(котра
об'єднує
155 людей
із
55 держав
) Сергію
Вікторовичу
Дзюбі
пишуть
видатні
письменники
, перекладачі
, науковці
, митці
, журналісти
, державні
та
громадські
діячі
зусього
світу
. Щобусіїхразом
оприлюднити
, знадобилося
ббуквально
сотні
товстих
томів…
Втім
, навіть
така
книжка
вибраних
листів
(628 сторінок
!) даєвсеждостатнє
уявлення
прожиття
ітворчість
не
лише
Сергія
Дзюби
, айбагатьох
видатних
івідомих
діячів
сучасного
літературного
процесу
зрізних
країн
. Причому
це
- неякийсь
складний
науковий
трактат
, азахоплююче
ілегке
чтиво
, якесправді
досить
цікаво
читати
, інетільки
письменникам
. Отже
маємо
своєрідну
історію
сучасної
української
літератури
влистах
!.. Попри
всіпрогнози
скептиків
, один
із
найулюбленіших
жанрів
світової
літератури
- епістолярний
- непросто
залишається
, адемонструє
свої
чудові
, неповторні
приклади
вУкраїні
.
Скажімо
, одразу
жпривертають
увагу
листи
відпрозаїка
, Шевченківського
лауреата
Володимира
Дрозда
:
Пані
Тетяно
! Пане
Сергію
!
Дякую
за
газету
зінтерв'ю
. Кожна
ластівочка
зрідного
краю
зроками
всебільше
радує
. Нещодавно
вХалеп'ї
, хворий
, язтакою
ностальгією
, тугою
думав
проЧернігів
, свій
Петрушин
, ніби
усете-
десь
за
морями
-океанами
інедосяжне
длямене
. Азгодом
подумав
: можливо
, ідобре
, щоятакрідко
буваю
на
Чернігівщині
: ностальгія
, туга
додають
сили
словам
моїм
. Дивно
ще
одне
: зроками
дитячі
болі
не
минають
, навпаки
, посилюються
, істрашно
з'явитися
там,
детибувтакий
нещасний
іпринижений
. Наотій
величезній
площі
вЧернігові
мене
, четвертокласника
, підчаспершотравневого
параду
вивели
зучнівської
колони
, куди
втулив
учитель
, - геть
, ябувзанадто
бідно
одягнений…
Ви
уявляєте
, скільки
горя
пережив
тойпетрушинський
хлопчик…
Моє«Пришестя
» друкується
вКиєві
, перегляньте
, якщо
нове
покоління
цікавиться
ще
попереднім
. Вінтерв'ю
- запитання
цікаві
, проте
моївідповіді
- хаотичні
. Боямислю
- тримайте
перо
вруках
, намислі
, аневусній
бесіді
. Івсіінтерв'ю
ясампишу
, анежурналіст
. Якщо
буде
Вамцікаво
зробити
зі
мною
велике
інтерв'ю
, підготуйте
запитання
, ясяду
за
машинку
інапишу
усе,
прощозапитуватимете
.
Вітаю
Вашу
чарівну
італановиту
літературну
родину
звисоти
прожитого
: затиждень
унасзІриною
- 35-річний
ювілей
родинного
життя
. ДайБогВампрожити
разом
- вдвічі
більше
.
Найщиріші
вітання
дорогим
землякам
!
Володимир
Дрозд
,
16 жовтня
1997 р.
Свого
часу
Дзюби
віддуші
поспілкувалося
зДроздом
, коли
тойприїздив
до
Чернігова
інкогніто…
Чому
класик
такнелюбив
усіляких
офіційних
поїздок
, вінвідверто
пояснив
усвоєму
листі
. Алеспочатку
Сергій
іТетяна
надрукували
своє
інтерв'ю
, котре
, яквидно
злиста
, ненадто
вдовольнило
видатного
прозаїка…
Вінбувнезадоволений
своїми
відповідями
експромтом
. Тожзгодом
у«Літературній
Україні
» вийшло
ще
одне
(величезне
за
обсягом
!) інтерв'ю
зДроздом
, якевмить
викликало
значний
резонанс
.
Причому
класик
, який
вирізнявся
дошкульною
іронією
, настільки
полюбив
це
творче
подружжя
, що,
даруючи
їм
свої
книжки
, щоразу
старанно
, каліграфічно
виводив
на
обкладинці
: «Двом
українським
геніям
- Тетяні
іСергієві
Дзюбам
». Адалі
йшли
його
добрі
побажання…
Власне
, наперший
творчий
вечір
Сергія
Дзюби
уСпілці
письменників
, який
влаштувала
завідувач
кабінетом
молодого
автора
Валентина
Запорожець
(Дзюба
тоді
саме
виграв
конкурс
«Гранослов
») дружно
зібралися
письменники
- земляки
: Юрій
Мушкетик
, Анатолій
Погрібний
, Володимир
Дрозд
та
його
дружина
Ірина
Жиленко
, Євген
Гуцало
, Леонід
Кореневич
, Віктор
Кава…
Потім
вони
буквально
по
черзі
телефонували
до
Чернігова
Станіславові
Реп'яху
, котрий
очолював
тоді
обласну
письменницьку
організацію
, йотак
докірливо
цікавилися
: «Ачому
Дзюба
- щеневнашій
Спілці
?.. Стасику
, мусиш
це
неодмінно
виправити
, причому
вженаступного
тижня
».
УсецеСергій
із
гумором
розповів
мені
водному
зі
своїх
численних
листів
, котрі
ядонині
зберігаю
всвоїй
оселі
. Авжеж
, мизнимтакож
листуємося
десятки
років
! Першим
написав
мені
він,
дізнавшись
, щоявідгукнувся
рецензією
на
його
«смолоскипівську
» книжку
«Колись
янапишу
останнього
вірша
». Цебуло
перше
нагородження
лауреатів
видавництва
«Смолоскип
» - після
того
, якйого
очільник
Осип
Зінкевич
тріумфально
переїхав
до
Києва
йорганізував
літературний
конкурс
дляобдарованої
молоді
. Пригадую
, крім
Дзюби
, лауреатами
були
Сергій
Жадан
іОляСумська
, яказіграла
вукраїнському
телесеріалі
легендарну
Роксолану
, котра
закохала
всебе
турецького
султана
йтривалий
часкерувала
могутньою
імперією
.
Переможців
ушановували
вУкраїнському
Домі
, інаурочистості
завітали
Ліна
Костенко
, Іван
Дзюба
, зібрався
практично
увесь
нашлітературний
бомонд
. ІСергієві
прочитали
мійжартівливий
відгук
. Хтось
би
образився
, алежтреба
знати
Дзюбу
- вінодразу
розшукав
автора
і…
подружився
зним.
Тождоцієї
книжки
увійшло
аж
90 моїх
листів
до
Сергія
. Явжейпросив
прибрати
бодай
половину
, щобпомістилося
більше
інших
, боприятелів
учернігівського
Петрарки
, якчасом
називають
Дзюбу
, таки
немало
. Адже
вінуміє
дружити
, попри
всісвої
«регалії
»!
Сергій
іТетяна
Дзюби
- члени
Національної
спілки
письменників
України
, Національної
спілки
журналістів
України
, атакож
- Академій
ітворчих
спілок
уНімеччині
, Бельгії
, Болгарії
, Румунії
, Удмуртії
, Угорщині
, Казахстані
, Македонії
...
Вони
багато
йневтомно
перекладають
зі
слов'янських
та
інших
мов.
Сергій
, зокрема
, переклав
івидав
уженемало
книжок
своїх
колег
зІрану
, Швеції
, Іспанії
, Казахстану
, Білорусі
, Італії
, Норвегії
... Переклади
знімецької
, верхньолужицької
, болгарської
, хорватської
, чеської
мовТетяни
Дзюби
друкуються
в«Літературній
Україні
»,
«Українській
літературній
газеті
», журналах
«Всесвіт
»,
«Київ
»,
«Дзвін
» таінших
наших
часописах
.
Творче
подружжя
зЧернігова
- постійні
гості
та
переможці
міжнародних
фестивалів
уНімеччині
, Англії
, Чехії
, Польщі
, Болгарії
, Румунії
, Македонії
, Росії
, Білорусі
, Казахстані
...
Їхвідзначено
державними
, національними
, міжнародними
та
зарубіжними
нагородами
(преміями
, орденами
та
медалями
) вСША,
Англії
, Німеччині
, Канаді
, Франції
, Італії
, Іспанії
, Австрії
, Австралії
, Чехії
, Польщі
, Румунії
, Болгарії
, Сербії
, Білорусі
, Казахстані
, Росії
, Македонії
: імені
Людвіга
Нобеля
, Ернеста
Хемінгуея
, Джека
Лондона
, Франческо
Петрарки
, Антуана
де
Сент
-Екзюпері
, Гомера
, Мігеля
де
Сервантеса
, Франца
Кафки
, Генріха
Бьолля
, Абая
, аль-Фарабі
, Максима
Танка
, Юзефа
Лободовського
, Максима
Богдановича
...
ВУкраїні
Тетяна
Дзюба
отримала
, зокрема
, премії
імені
Івана
Франка
, Лесі
Українки
, Михайла
Коцюбинського
, Бориса
Нечерди
, Івана
Кошелівця
, Дмитра
Нитченка
, Леоніда
Глібова
, Івана
Багряного
, аСергій
Дзюба
- премії
імені
Василя
Симоненка
, В'ячеслава
Чорновола
, Василя
Стуса
, Григорія
Сковороди
, Миколи
Лисенка
, Івана
Мазепи
, Михайла
Булгакова
, Олеся
Гончара
...
Варто
додати
, щокниги
Сергія
Дзюби
прочитали
понад
чотирьох
мільйонів
людей
вусьому
світі
. Причому
всійого
85 книжок
присвячені
дружині
Тетяні
. Надумку
фахівців
, це-
єдиний
такий
випадок
усвіті
!.. Однак
творче
подружжя
не
бажає
реєструвати
це
та
інші
свої
досягнення
в«Книзі
рекордів
Гіннесса
».
«Намте-
нідочого
... Головне
, щокнижки
друкуються
, перевидаються
іїхчитають
», - вважає
добродій
Сергій
.
Даруйте
за
всюцюстатистику
, однак
тепер
ви
розумієте
, щолистування
уСергія
іТетяни
- дуже
велике
. Тільки
йвстигай
відписувати
- близьким
, друзям
, партнерам
та
одне
одному
... Іхоча
свої
листи
до
Сергія
Таня
вирішила
наразі
не
оприлюднювати
, дещиця
їх
всежтаки
зберігається
вархіві
- разом
із
понад
500 листами
Сергія
до
коханої
дружини
.
Втім
, неможна
- тойнеможна
... Зате
до
книги
увійшло
багато
унікальних
листів
: відІвана
Дзюби
, Юрія
Мушкетика
, Володимира
Дрозда
, Валерія
Шевчука
, Віри
Вовк
, Василя
Голобородька
, Анатолія
Погрібного
, Богдана
Бойчука
, Рауля
Чілачави
, Михайлини
Коцюбинської
, Андрія
Демиденка
, Ігоря
Павлюка
, Петра
Сороки
, Євгена
Барана
та
сотень
інших
колег
зУкраїни
ізакордону
, серед
яких
- всесвітньо
відомі
автори
. «Жодних
купюр
янеробив
, - пояснює
упорядник
цього
дійсно
безцінного
архіву
Сергій
Дзюба
. - Якщо
влисті
були
якісь
надто
інтимні
, особисті
відомості
, тояйого
просто
не
публікував
. Тобто
це
- вибрані
листи
».
Цікаво
порівняти
рукописні
листи
іті,
щонадійшли
на
електронну
пошту
та
всоціальні
мережі
. Звісно
, рукописи
читати
важче
, однак
вони
- живі
, безцінні
, недаремно
колись
скільки
уваги
приділяли
каліграфії
! Чудові
рукописні
листи
- уІгоря
Павлюка
, буквально
що
не
лист
- тошедевр
епістолярії
. Єсвої
, оригінальні
, слушні
міркування
уПетра
Сороки
та
Євгена
Барана
. Заворожує
дотепний
гумор
Василя
Голобородька
. Щемке
відчуття
викликають
листи
відОлександра
Ярового
- трагічної
постаті
внашій
літературі…
Вміщено
тутіабсолютно
позитивний
лист
від...
Миколи
Холодного
, котрий
зовсім
не
вписується
воту«ауру
похмурості
», котру
йому
постійно
«приписують
» деякі
«друзі
»-недруги
, ніби
щоразу
тавро
ставлять
. «Однак
Микола
Костьович
бувкомпанійською
та
дотепною
людиною
, коли
зустрічався
зтими
, кого
вінлюбив
іщиро
поважав
, - наголошує
Сергій
Дзюба
. - Принаймні
умене
знимневиникало
взагалі
жодних
проблем
. Адже
саме
М.
Холодний
познайомив
мене
, початківця
, злегендарним
поетом
, прозаїком
, співзасновником
Нью-Йоркської
групи
Богданом
Бойчуком
, атакож
зголовним
редактором
журналу
«Кур'єр
Кривбасу
» Григорієм
Гусейновим
інавіть
опублікував
уцьому
часописі
велику
добірку
моїх
віршів
зі
своєю
доброзичливою
передмовою
».
ЧиСергій
- родич
Івана
Дзюби
? Цетежєвтакій
дивовижній
книжці
листів
. Втім
, більше
нічого
не
переказуватиму
- збережу
інтригу…
Інаразі
знову
знімаю
капелюха
перед
своїм
невгамовним
приятелем
, який
вміє
отак
щоразу
неймовірно
вражати
та
приголомшувати
читачів
. Чесне
слово
, знимніколи
не
занудьгуєш
! Товінперекладає
зі
східних
мовізнайомить
насізтамтешніми
магами
-мольфарами
. Перепливає
Дніпро
, мандрує
на
краєчок
землі
, чираптом
видає
суперкнижку
стасвоїх
пісень
із
нотами
- такого
величезного
формату
, щоледве
вруці
втримуєш
. Ащеобливається
крижаною
водою
іщодня
чимчикує
по
10 кілометрів
пішака
.
Власне
, Сергій
Дзюба
- целюдина
-оркестр
ілюдина
-легенда
, якумизвами
навряд
чи
зуміємо
розгадати
. Аяквінуміє
вкомпанії
друзів
задушевно
йдотепно
розповідати
усілякі
історії
: годинами
можна
слухати
- Шахерезада
!
Балада
про
відьму
таекстаз
(бувальщина
)
Бувчас,
коли
усевжепоцимбалах
,
Імуха
позіхала
на
столі
...
Ажраптом
вгості
пані
завітала
-
Влетіла
укватирку
на
мітлі
.
Обрала
холодильник
дляпосадки
,
Дарма
що
той,
мовтанк
, задеренчав
,
Ічемно
запитала
: «Всевпорядку
?
Тищо-
ніколи
відьми
не
стрічав
?!»
Ящось
заплямкав
вражено
губами
,
Морським
вузлом
зв'язало
язика
:
Умене
вдома
- зовсім
гола
дама
,
Тащеймітлу
тримає
уруках
!
Вона
жпройшлась
граційною
ходою
:
«Тащозтобою
? Чом,
герою
, зблід
?!
Унас,
уЛьвові
, - кепсько
із
водою
,
Яхочу
лишпомитися
, якслід
...»
... Давно
яєчня
на
плиті
схолола
,
Сусід
ужесусідку
відлюбив
,
Апані
вванні
- двігодини
- гола
!
Всеждобре
, щодружина
убатьків
...
Наразі
вийшла
- Боже
, ледь
не
плаче
,
Мітлу
свою
відзбудження
скубе
:
«Ямала
все-
холодну
ігарячу
,
Язнов
відчула
жінкою
себе
!
Тапротакого
справжнього
мужчину
Всім
подругам
до
ранку
розповім
...»
Іяподумав
: «Слава
Україні
!
Нухочодній
, надиво
, догодив
».
Осьнаційнетривіальній
ноті
яйзавершу
свої
скромні
нотатки
. Адже
ліпше
один
разусепрочитати
, аніж
слухати
чиїсь
перекази…
Івсе-таки
явамтрішечки
по
- доброму
заздрю
, бощойно
завершив
цю
хитромудру
книжку
, аувас,
друзі
, щевсе-
попереду
!
Вато
додати
, щовоформленні
цієї
дуже
ошатної
книги
використано
роботи
відомого
українського
художника
Генрі
Яблочкіна
«Аскеза
» та«Досвітла
». Книжка
побачила
світ
за
сприяння
підприємця
, інвестора
інауковця
Володимира
Феодосійовича
Хоменка
. )
Василь
Слапчук
- письменник
, науковець
, лауреат
Національної
премії
України
імені
Тараса
Шевченка
, почесний
громадянин
Луцька
таВолині
,
24
серпня
2019 р.
